Середньозважені втрати врожаю картоплі від фітофторозу становлять 15%, від альтернаріозу – 5%. В окремі періоди картопля ушкоджується альтернаріозом майже 100% від урожаю, а врожайність знижується наполовину. Найбільшу шкоду ці захворювання викликають при ранньому прояві та сприятливих для їх розвитку інфекцій погодних умовах. Посадки нестійких сортів та гібридів можуть бути знищені за 2-3 тижні. У циклі розвитку фітофторозу присутній статевий процес, в результаті чого з'являються нові генотипи патогена, які мають відмінні від батьківських форм характеристик. Це зумовлює освіту та розповсюдження в процесі еволюції нових, більш агресивних стійких форм, збільшується різноманітність рас та сильно зростає шкідливість.

Фітофтороз картоплі

fitoftora kartofel

Захворювання на фітофтороз та альтернаріоз поширені у всіх територіях вирощування картоплі. Збудники хвороб зберігаються на залишках рослинності та безпосередньо у ґрунті, а також посівній картоплі (клубнях). Патогени зберігаються у вигляді спор та міцелій (фітофтороз), міцелію та хламідоспор (альтернаріоз). У період посіву, навесні після посадки на поверхні заражених бульб утворюються зооспорангії, які піднімаються з вологою по ґрунтових капілярах на поверхню ґрунту або заражають частини стебел у землі. Протягом усього сезону поширення інфекції відбувається: зооспорангіями (фітофтороз). Для зараження потрібна наявність вологи на поверхні рослин мінімум 4 години; конідія (альтернаріоз). У період збору врожаю бульби картоплі заражаються від контакту з ураженим хворобами бадиллям і при міграції зооспор від заражених бульб. Первинні ознаки фітофторозу можуть виявлятися вже на першому листі картоплі. Альтернаріоз вражає рослину від початку бутонізації. Поява ознак альтернаріозу на рослинах у ранні фази розвитку свідчить про наявність грубих порушень технології вирощування, а саме: неправильне мінеральне харчування, наявність вірусних захворювань.
Можливі профілактичні дії. Картоплю слід розміщувати на рівних майданчиках. У низинах щорічно створюються сприятливі умови для розвитку фітофторозу (підвищена вологість повітря, тривала затримка вологи після опадів, ранкові роси). Вода повинна не затримуватись у ґрунті на тривалий час. На площах, де вирощувалися пасльонові культури, томат і картопля висаджують не раніше, ніж за чотири роки. Правильні норми внесення NPK значно знижує ймовірність епіфітотійного розвитку альтернаріозу. Тому в основу розрахунку внесення добрив та підживлення треба брати винесення азоту з урожаєм, і саме цей елемент приймати за основу розрахунків. Забезпечувати рослини фосфором та калієм слід за наведеним вище співвідношенням з урахуванням наявності їх у ґрунті та коефіцієнтів засвоюваності.

Альтернаріоз картоплі

alternarioz kartofela

Використання сортів та гібридів з підвищеною стійкістю до хвороб.

Районовані сорти та гібриди мають різний ступінь чутливості до фітофторозу та альтернаріозу. Стійкість наводиться в генетичних характеристиках компаніями, які виробляють та розповсюджують посівний матеріал. При цьому деякі сорти картоплі можуть бути стійкими до фітофторозу бадилля, але нестійкими до фітофторозу бульб. Сорти можуть втрачати стійкість під час утворення нових рас збудників захворювань. Як правило, більш високу чутливість мають сорти та гібриди ранніх груп стиглості. Це треба враховувати під час розробки систем захисту. Якщо для пізніх сортів та гібридів можна планувати інтервали між фунгіцидними обробками 12-15 днів, то для ранніх обробки потрібно проводити не рідше одного разу на 8-10 днів. Сортів та гібридів з абсолютною стійкістю до фітофторозу та альтернаріозу не існує. Спроби представити генетичний матеріал на ринку як абсолютно стійке - це не що інше, як введення споживачів в оману.

Від наявності та кількості інфекції на бульбах картоплі та у ґрунті залежать терміни прояву хвороб на рослині. Чим раніше відбудеться ураження рослин, тим вищою буде шкідливість і зростатиме втрати врожаю. Тому посадковий матеріал картоплі перед посівом обов'язково обробляють комплексними протруйниками.