Вертицильозне в'янення має велике економічне значення при вирощуванні томатів у ґрунті з укриттям, порівняно з відкритим ґрунтом, де ця хвороба розвивається рідше.
Симптоми.
Зазвичай хвороба проявляється в середині вегетації та в період цвітіння, незалежно від того, що зараження відбувається раніше. Рослини в'януть удень і не в змозі відновити тургор уночі. На нижніх листочках утворюються великі хлоротичні точки, що доводять до пожовтіння та засихання листочків, а потім ці ознаки охоплюють всю рослину.
У деяких випадках рослини висихають, не змінюють свого кольору. При розрізі черешків листочків та стебла спостерігається зелено-буре фарбування уражених судин.
Збудник.
Гриб Verticillium dahliae Kleb, формує чорні мікросклероції та мутовчато-розгалужені конідіоносці, на яких утворюються дрібні, еліпсоїдні, безбарвні конідії 3-5.5 х 3-4 мк. У відкритому ґрунті, на великій висоті над рівнем моря, а також у сівозміні після люцерни, зустрічається вид Verticillium albo-atrum Rke et Barth, який не утворює мікросклерації. Обидва патогени мають велику кількість деревних і трав'янистих, багаторічних і однорічних рослин-господарів, тому в грунті майже завжди присутня інфекція.
Цикл розвитку.
Обидва гриби - типово ґрунтові, широко спеціалізовані патогени, залишаються на рослинних залишках у вигляді міцелію або мікросклероціїв, які не втрачають своєї життєздатності тривалий час. Патогени проникають у молоді коріння безпосередньо або через ранки найрізноманітнішого характеру та в змозі заражати рослину-господаря у всіх фазах її розвитку. Патогени розвиваються у провідній системі рослини, викликаючи трахеомікоз.
Умови розвитку хвороби.
Захворювання прогресує на невдобреному ґрунті. На важких і багатих на гумус грунтах вертицильозне в'янення розвивається слабше, внаслідок сильного прояву фунгістазису грунту. Захворювання розвивається сильніше, якщо коливання вологості ґрунту різке. Розвиток вертициллезного в'янення протікає інтенсивно, якщо температура нижче 20°С, а при температурі вище 25°С нові зараження томатів не відбувається.
Заходи боротьби.
Щоб уникнути накопичення патогену в ґрунті, після закінчення вегетації всі рослини, включаючи коріння, необхідно ретельно зібрати, винести з теплиць та знищити. Необхідне обов'язкове дотримання 4-5-річної сівозміни, в якій вирощуються злакові культури, що не уражаються патогеном. Вологість ґрунту має становити 80-85 % ППВ. Обов'язково знезараження ґрунту в теплиці гранулятом базаміду (600 кг/га), Вапамом (1500 л/га), метилбромідом (700-800 кг/га), які знищують лише міцелій патогену та не діють на склероції. Перед тим як висадити розсаду у відкритий ґрунт рекомендується провести полив фундазолом 50 СП 0,05%, бенлейтом 50 СП 0,05% або топсин М 0,7% по 5 л/м2. Підживлення рослин проводиться низькими дозами (100-120 кг/га) сульфату амонію. Створено велику кількість сортів томатів, стійких до вертициллезного в'янення: Жар, Дар, Вікі, Лорін, Адора, Емона, Міляна, Хемус, Топаз, Марті, Огоста, Стелла, Крісті, Слава, Меркурій, Балка, Стандарт 69, Кармело, Пріста, Белла, Моніка, Арлет, Резісет та ін. Високочутливими є сорти Лука та Люсі.
