Симптоми.
Хвороба проявляється в середині або в другій половині вегетаційного сезону у вигляді сильної кучерявості молодих листочків, що утворюється внаслідок редукції зростання жилок. Лист покривається жовто-бурими плямами, на яких жилки темніють. На верхніх молодих частинах стебла утворюються темно-коричневі некротичні стрічки, що мають значну ширину і глибину. Цим це захворювання відрізняється від стрику, викликаного вірусом томатної мозаїки.
На молодих частинах рослин утворюються опіки, які некротизуються, а хвороба поступово охоплює базальну область.
Ця ознака використовується на відміну жилкового некрозу від стрику томатів, у якому молоді частини залишаються здоровими триваліший час. Пізно посаджені томати можуть повністю загинути. Прикореневі частини рослин, які закінчили своє зростання, немає ознак хвороби. На плодах, найчастіше в області чашечки, з'являються сіро-жовті, вдавлені плями, які згодом некротизуються.
При сильному ступені пошкодження вони охоплюють весь плід. Провідна система області плям виглядає на поверхні як сіточка, при поперечному розрізі - як чорні точки. М'якуш плода під плямою - як варена. Діагностика хвороби порівняно точна та відрізняється від вірусу томатної мозаїки відсутністю вірусних включень у трихомах листя.
Збудник.
Жилковий некроз томатів викликається групою штамів вірусу огіркової мозаїки (Cucumber mosaic virus – CMV). Вони особливо шкідливі на томатах. На інших культурах ці штами викликають легші симптоми, порівняно з типовими штамами вірусу огіркової мозаїки.
Цикл розвитку.
Збудник жилкового некрозу зберігається у латентному стані у багаторічних деревних та трав'янистих рослинах-господарях. З них він переноситься на культурні рослини за допомогою попелиць. Вірус не виявлений у насінні та рослинних рештках пошкоджених рослин. Поширення патогену в хворій рослині відбувається в низхідному порядку та порівняно повільно.
Умови розвитку хвороби.
Розвиток хвороби залежить виключно від динаміки літа попелиці – переносника вірусу.
Заходи боротьби.
Використовуються звичайні заходи, що застосовуються у боротьбі з переносниками вірусів і спрямовані на обмеження їх чисельності за допомогою відповідних інсектицидів таких як: Актара 240SC, Актара 25WG, Актеллік 500ЕС, Бі 58 новий, Воліам Флексі 300SC, Децис ЗС0, Децис fЛюкс, Конфідор, Ланнат, Моспілан, Протеус 110OD, Енжіо 247SC.
